Користуючись нагодою новорічних канікул, вирішила прочитати книжки «Пес на ім’я Мані » та «Кіра й таємниця бублика». Їх автор –Бодо Шефер, один з найвідоміших фінансових консультантів у світі. Ми давно придбали ці книги, але якось не було нагоди для прочитання. Старшій донечці незабаром буде шість і я захотіла їх прочитати сама, щоб потім почитати їх дитині. Перше, що мене приємно вразило – це дуже доступна і легка форма викладу книжки, де присутній гострий сюжет. Він захопив і мене. 400 сторінок я просто проковтнула за 2 дні. Сама того не помітивши. З дитячої психології я знаю, що дитина теж себе на пряму ассоціює з головним героєм і поринає у його світ. Дуже легко вживаєшся у образ головної героїні, і її пригоди захоплюють з головою. Немає довгих художніх описів, зайвої деталізацій подій чи станів героїні Кіри. Словом, відсутнє те, від чого діти, як правило, нудьгують. Дуже швидка зміна подій.
Образ героїні, як на мене , дуже звичайної дитини. Без особливих талантів чи недоліків. Тут теж мудро продумано. Він може стати близьким будь-кому.
Родзинка історії – це присутність дива у житті звичайної дівчинки. Це здатність її собаки розмовляти мовою людей, це карколомні зміни, які відбуваються у її житті, це чарівні персонажі, речі, що допомагають дівчинці у її пригодах. Ці чарівні «штуки» подаються зовсім реалістичними без зайвого пафосу фантастики і крадькома занурюють читача у світ дива й фантазії, що живе у душі кожного з нас. І так несвідомо досвід маленької дівчинки стає і нашим досвідом, прикладом іншого життя у якому ми можемо жити, якщо забажаємо уже за власним бажанням. Ці книжки дають вибір : можна їх прочитати і нічого не робити, а можна спробувати застосовувати правила фінансової грамотності чи особистого зростання на практиці. Після унікального і реалістичного досвіду Кіри залищається велика спокуса спробувати другий варіант. Я прочитала вже не одну книгу про фінансову грамотність, найбільше з яких мені сподобалась «Баня для мозгов»(автора можна пошукати у гуглі) . Проте ця дитяча книга і мене зачепила. Нагадала про прості принципи розподілу грошей, важливості мрій та особистого зростання задля свого щастя та щастя оточуючих. Словом, про прості речі, але про них часто забуваєш у вирі суєти і щоденних турбот. Мені особисто, захотілося більше мріяти й актуалізувати свої мрії для здійснення.
Дуже цінними для мене виявилися ідеї про способи навчання дітей, які зустрічаються у цих книгах. Я, як психолог, педагог, постійно думаю над тим, що потрібно пробувати різні методи – як доносити до людей інформацію, як грамотно навчати. Постійно вигадую щось нестандартне, залучаю фантазію, вигадую ритуали. Для мене було дуже неочікуваним і приємним питання моєї донечки 5 років: «Мамо, а чому на інших заняттях ми вчимося, а у тебе граємося? » Я переконана, що найскладніші знання можна здобувати і у формі гри. У такій формі діти значно легше запам’ятовують все, не бояться бути самими собою і непомітно для них вчаться по-справжньому мислити, порівнювати, шукати вихід, бо вони не бояться помилок, критики, « неправильних» рішень. У нашому світі давно є запит на нестандартне мислення, рішення. Саме люди, які вміють це продукувати і стають по-справжному успішними. Хоча, звісно, завжди залишатиметься доля істини і у фразі «все профессии нужны, все профессии важны».
Світ змінюється, а методи навчання часто залишаються старими.
Отож цінні ідеї: Мабуть, якби уявити, що фінансову грамоту викладав і, справді, собака, то діти ковтали б кожне слово і з радістю вели своі записи у своїх щоденниках прогресу. Чи, припустімо, був на заняттях присутній ритуал таємничості – як на засіданнях інвестиційного клубу Фінансових магів, як у книзі. Я думаю, успішність дітей зросла б у рази і вони б чекали таких занять з превеликою радістю. Можна також уявити, що подібно до збільшуваного скла у книзі, можна через звичайну лупу за допомогою фантазії й інтуїції читати думки, шукати підказки. Також можна, як у цих книгах – влаштовувати для старших дітей дискусійний клуб чи чаювання, де всі разом з педагом були б на рівних і у нестандартній атмосфері могли б висловлювати свої нестандартні ідеї, погляди.
Дякую автору за цікаві ідеї.
Щодо недоліків, як на мене.
Це стосується другої книжки «Кіра й таємниця бублика», де викладено сім правил життя, що роблять людину людиною і дарують їй щастя особистого зростання.
В книзі наведен такі:
1. Привітність;
2. Брати на себе відповідальність;
3. Доброзичливість;
4. Допомагати і давати;
5. Вдячність;
6. Навчання;
7. Надійність.
Я розумію, що ця книга для широкого кола читачів і не ставить собі за мету осягнути всеосяжність буття, але, як християнському психологові , мені не вистачає ширшого погляду на людину, що має ТІЛО, ДУШУ ТА ДУХ. Як на мене, такий погляд на людину потрібно у дітей плекати якнайраніше, бо потім може бути вже запізно. У такому контексті не вистачає знань про вічність людської душі та покликання людини не лише до безконфліктного спілкування з людьми, а й з Творцем, до осягнення таких понять як любов, прощення, милосердя. Ці чесноти є вічними і дуже б хотілося, щоб вони також виховувалися у наших дітях.
Цікавою у цьому контексті є книга «Маленька Принцеса» Френсіс Годгсон Бернет, але про неї я напишу наступним постом.
Ольга Колеснікова-Чмель, сімейний та дитячий психолог.
