200гр. овочів, окрім картоплі + 150гр. картоплі + 130гр. фруктів
Як змусити дитину з‘їсти хоч шматочок таких потрібних їй для нормального розвитку свіжих продуктів? З фруктами трошки легше – вони, як правило солодкі, і діти їх люблять. А от овочі?!
 |
| Овочевий клоун |
Наприклад, моя дитина дуже любить борщ. Слава Богу, що у нас в українській кухні є така пречудова страва – зі стількома овочевими інгредієнтами. Але ж його їсти щодня не будеш! Коли нам потрібно з’їсти порцію овочів – ми починаємо грати у овочевих кухарів). Ми створюємо красиві овочеві композиції. Цього разу у нас вийшов ось такий кумедний овочевий клоун із зеленою перукою з петрушки ;).
Дитину бажано як найінтенсивніше залучати до цього процесу . Бо під час самого процесу вже щось і перепаде корисного маленькому кухарю. Ми з донечкою Веронічкою перетворюємо це на цілий ритуал – одягаємо фартушки, шукаємо її іграшковий пластмасовий ножик, маленьку дощечку. А ще потім одне одного годуємо, вихваляючи наш шедевр. Коли є час, то ще і проговорюємо:
- Який овоч?
- Якого він кольору?
- А як він називається англійською?
Сьогодні ми використали такі інгредієнти:
- огірочок;
- солодкий болгарський перчик;
- помідорчик;
- зелень петрушки.
Не варто також розважати діток під час прийому їжі – вони так вчаться маніпулювати нами дорослими. «Якщо щось мені розкажеш – я рот відкрию, а якщо ні – то і не відкрию». Так засвоюється нездорова модель поведінки: ти мені – я тобі. Але ти мені трошки більше. Дитина починає маніпулювати дорослим.
Прийом їжі – це задоволення потреб дитини. І задача дорослого лише приготувати смачну, корисну страву. А дитина, яка може їсти самостійно – хай їсть самостійно. Це впливає позитивно на формування її характеру. Дітки, які змалечку вміють самостійно їсти, одягатися – ростуть впевненими у собі особистостями. А задача батьків: не заважати цьому процесу, створювати максимально безпечні та зручні для дитини умови і стимулювати це схваленням самостійних дій дитини.
А ось залучати дитину до спільного приготування страв – і корисно, і смачно, і емоційно приємно дитині і мамі. (Лиш пам’ятайте про правила безпеки на кухні.) До того ж ви можете і не помітити, коли у вас з’явиться справжній помічник на кухні. Моїй Веронічці незабаром виповнюється 2 роки – а я вже відчуваю допомогу її маленьких вправних ручок на кухні ;).
 |
| Маленька помічниця |
