Формування покликання до материнства та батьківства

 

У цьому матеріалі ви знайдете  відповіді на питання:

 

Як і коли закладаються здібності бути гарною мамою та батьком?  Як їх можна розвивати ? Чому виникає страх перед  маленькими дітьми і як його можна подолати? Чому готуватись до материнства і батьківства ніколи не рано?

 Кілька слів хочеться сказати про цінності материнства у сучасному світі. На жаль, все агресивнішим і помітнішим стає постійне намагання матеріального світу замінити жінці  покликання до материнства.  Материнство прагнуть замінити – кар’єрним зростанням на роботі, культом тілесного здоров’я і краси,  споживацьким ставленням до життя, бажанням пожити для себе.  Але Бог відводить жінці особливу роль. Він довірив їй місію  материнства, котре є її істиним покликанням.  Господь створив нас вільними і вибір за кожною жінкою, але ніщо не здатне дарувати жінці більшої  радості  ніж материнство. Я, як психолог, можу сказати, що у материнстві жінка набуває повноти своєї особистості, адже розкривається її жіночність та здатність до  любові, самопожертви.  Важливим фактором також є соціальна самопрезентація жінки. У очах оточуючих  і у своїх власних очах жінка – мама проявляє свою повноцінність – вона здатна народити дитину, бути мамою, вона  отримує нову  роль і займає своє місце по праву у родині, у суспільстві.  Отож бути мамою це чудово  і корисно для психологічного здоров’я жінки!.

 Материнство  – це складний феномен. На сьогодні психологія  багато зробила, щоб дослідити становлення  материнської сфери жінки  якомога краще.   І виявляється,  гарна мама  виховується  з дитинства.   Англійський психоаналітик, психіатр і педіатр  Дональд Віннікот стверджує, що  здібність жінки  «бути достатньо хорошою матір’ю » закладається у перші  роки життя дитини.  Покликання до материнства   психологічно формується на  основі  відносин з власною мамою, у рольовій  грі, у взаємодії з іншими маленькими дітками в дитинстві, а також під час уже власної вагітності і материнства. Китайці мають з цього приводу прислів’я : «Дівчинка лише тоді стане гарною мамою, якщо буде любити свою  майбутню дитинку з дитинства. »
Щоб зрозуміти як психологічно  формується покликання до материнства у жінки, я зупинюсь на цих важливих етапах більш детально.  Ця інформація буде корисна і для батьків. Адже я багато говоритиму як виховувати дівчинку  щоб у неї склалось позитивне ставлення до материнства, а у хлопчика – до батьківства.
Перший важливий період у формуванні материнської сфери – це взаємодія з власною матір’ю.  Цей етап починається дуже рано – з внутрішньоутробного  розвитку і триває практично все життя. Але  ключовим є період немовляти. Саме  під час першого року життя дитини формуються базові основи особистості і ставлення до світу.  У дитини так би мовити виробляється несвідома психологічна  довіра або недовіра до світу. Тут важливо дати відповідь на такі питання:
·         Чи брала мама участь у емоційному житті дитини?  Тобто, чи відгукувалась на її потреби у ласці, любові, чи брала часто свою дитинку на руки, співала їй колискових тощо.  Емоційне спілкування немовлятка і мами відбувається також під час грудного вигодовування. Всім мамам як психолог, рекомендую – годувати дитину грудьми. Це дуже корисно і потрібно  як для дитинки, так і для мами.
Чи, можливо, жінка    була сконцентрована на собі і лише на обслуговуванні дитини. Можлива, така ситуація, що мама поряд фізично, але душею –  емоційно  відсутня. Наприклад, жінка могла переживати втрату когось з рідних, і бути пригніченою. Або ситуація, коли жінка має складні пологові травми і сконцентрована на болю, хоча візуально виконує всі свої материнські функції.
Ще одна серйозна проблема  – це ранній вихід мами на роботу.  У такому випадку жінка не встигає вповні установити такий емоційний контакт.
·         Чи бачила і відчувала  дівчинка щастя своєї неньки від материнства? Чи не дай Боже для мами це була  важка і  обтяжлива справа?
·         Наскільки мама і дитина були прив’язні одне до одного у ранньому дитинстві? До 3х місяцв лиш адаптація дитини. Чи встигли встановити контакт?
·         Чи позитивно була сприйнята стать дівчинки?  Бо часто буває так. Що у родині дуже чекають хлопчика, і коли народжується дівчинка її емоційно ігнорують.  І дівчинка  психологічно росте як хлопчик.
Всі ці психологічні аспекти дають дівчинці з дитинства  базові відчуття цінності самої себе. У дитини формується відповідь на питання. «Діти ? Це добре чи погано? » 
Не варто також забувати, що допогти дитині  сформувати позитивне ставлення до материнства можуть також і замісники материнської функції – бабусі, тітки та інші люди, що перебуватимуть у тісному емоційному контакті з дитиною.
Етап ігрової рольової  діяльності дитини
Це час коли маленька дівчинка починає бавитись у ляльки і бере на себе функцію мами. Надзвичайно цікавий період. Поспостерігайте за своїми дітьми. Діти точно так ставляться до своїх ляльок – як батьки до них. Вони проектують всі почуття, що відчувають відносно себе на свої іграшки.  Ідеальною іграшкою у віці від 3 до 5 років для дитини буде  – пупсик – прототип немовлятка.  Ні в якому разі це не мають бути ляльки – як дорослі жінки (типу Барбі, Сінді ).  Дитина асоціює себе з іграшкою.  Це окрема тема. Але дитина такого віку має не обслуговувати ляльку, а саме няньчити її. У грі дитина тренує,  відтворює всі операції  як мама. Бавитись у ляльки добре  і для хлопчика, він теж  грає роль Я – БАТЬКО. Це необхідно для його розвитку. . Дозволяйте дітям  якомога більше бавитись у іграшки.  Хай вони не крадуть у себе дитинство, комп’ютерними іграми і телевізором. Бавтесь із ними, запрошуйте у гості однолітків. Адже саме у грі як хлопчик , так і дівчинка  обігрують у своєму маленькому світі те, що спостерігають у світі дорослих.
Етап няньки
Дитина прагне доглядати за справжньою дитиною. Цей етап починається десь з 4-5 років і закінчується статевим дозріванням. Його пік – з 6 до 10 років. Саме у цьому віці діти,як правило, дуже хочуть мати сестричку чи братика. Якщо на цьому етапі дитина не мала досвіду няньчити дитину, то потім у неї залишається страх перед маленькими дітьми. Цей етап однаково впливає як і на формування материнства у дівчаток, так і на формування  почуття батьківства у хлопчиків. ЧаСТКовим виходом з цієї ситуації може бути участь у догляді за дитиною родичів. Інший варіант. Дитина може зрелізувати свою психологічну потребу в опіці – доглядаючи за домашньою тваринкою, квітами.  У такому віці – це не примхи  дитини, а її важлива психологічна потреба.
Ще один із ключових моментів, що мають вплив на формування материнства – це період розділення материнської  і статевої сфери.  Він припадає на підлітковий вік .  Інтереси дитини у цей час змінюються на користь спілкування зі своїми однолітками, дитину хвилюють питання статевого дозрівання.  В цьому віці не варто примусово  без згоди підлітка  навантажувати його  доглядом за малечею . Потрібно поважати інтереси і думку дитини, що подорослішала. В іншому випадку у підлітка може сформуватись стереотип, що дитина – це зайве навантаження і небажана перешкода  у житті. Задача батьків у цьому віці задовольнити інформаційний голод підлітка у питаннях статевого дозрівання.  І найголовніше розділити радість дорослішання своєї доньки чи сина . Це сформує  у дитини позитивне ставлення до себе і до  природніх змін у організмі – і до майбутнього інтимного життя, вагітності, народження дитини. Слід формувати такі стосунки зі своїми дітьми, щоб вони, в першу чергу, йшли до вас з усіма своїми питаннями.
 Дитина потребує знань не тільки щодо тих процесів, які відбуваються у власному організмі. Допомагаючи дитині пізнати особливості протікання процесів дозрівання жіночого та чоловічого організму, батьки формують у дитини культуру сприйняття, як своєї, так і протилежної статі. Розуміння та повага до внутрішніх психофізичних процесів людини, носія конкретної статі, дозволить в майбутньому уникнути брезгливого, опошленого сприйняття природних, і таких необхідних процесів життєдіяльності людського організму.
Мама у щирій розмові має допомогти дівчинці  розкрити чарівність материнства, познайомити її з даром плідності, який жінці дарований самим Богом.
Одне із найважливіших факторів на цьому періоді – це ставлення  батька до  її мами. Тобто, стосунки батьків. Вони закладаютьпсихологічну  модель взаємодії  із протилежною статтю. Вони важливі завжди . але на цьому етапі – особливо.
Варто пам’ятати, що гармонійна любляча пара , має більше шансів виховати Гармонійну Дитину, сповнену Любові.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *