Притча про прощення

Помирає жінка, і до неї приходить Смерть. Жінка, побачивши Смерть, посміхнулася і сказала, що готова.
– До чого ти готова? – запитала Смерть.
– Я готова, щоб Бог забрав мене до себе в Рай! – відповіла жінка.
– А чому ти вирішила, що Бог тебе до себе візьме? – запитала Смерть.
– Ну як же? Я стільки страждала, що заслужила спокій і любов Бога – відповіла жінка.
– Від чого саме ти страждала? – запитала Смерть.
– Коли я була маленькою, мене завжди несправедливо карали батьки.
Вони били мене, ставили в кут, кричали на мене, немов я зробила
щось жахливе. Коли я вчилася в школі мої однокласники знущалися
наді мною і теж били і принижували. Коли я вийшла заміж, мій чоловік весь час пив і зраджував мені. Мої діти всю душу вимотали мені, а в підсумку навіть на мої похорони не прийшли. Коли я працювала, мій начальник весь час кричав на мене, затримував зарплату, залишав мене у вихідні, а потім взагалі звільнив, не заплативши мені. Сусіди пліткували про мене за моєю спиною, намовляли, ніби я гуляща жінка. А одного разу на мене напав грабіжник і вкрав мою сумку і згвалтував мене.
– Ну а що ти зробила доброго у своєму житті? – запитала Смерть.
– Я завжди була до всіх добра, ходила до церкви, молилася, про всіх
дбала, тягнула все на собі. Я зазнала стільки болю від цього світу,
як і Христос, що заслужила Рай …

– Ну добре … – відповіла смерть – я тебе зрозуміла. Залишилася маленька формальність. Підписати один договір і прямо в Рай.
Смерть простягнула їй листок з одним реченням, під яким потрібно було поставити галочку. Жінка подивилася на Смерть і, немов її облили крижаною водою, сказала, що не може поставити галочку під цим реченням.

На листку написано було: «Я прощаю всіх моїх кривдників і прошу вибачення у всіх, кого образила я».

– Чому ти не можеш пробачити їх всіх і попросити вибачення? – запитала Смерть.

– Тому що вони не заслужили мого прощення, тому що, якщо я їх
прощу, це означає, нічого і не було, це означає, вони не відповідатимуть за свої
діяння. А мені просити вибачення нема у кого … Я нікому нічого поганого не
зробила!

– Ти впевнена в цьому? – запитала Смерть.

– Абсолютно!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *