У цьому матеріалі ви знайдете відповіді на питання:
Як і коли закладаються здібності бути гарною мамою та батьком? Як їх можна розвивати ? Чому виникає страх перед маленькими дітьми і як його можна подолати? Чому готуватись до материнства і батьківства ніколи не рано?
Кілька слів хочеться сказати про цінності материнства у сучасному світі. На жаль, все агресивнішим і помітнішим стає постійне намагання матеріального світу замінити жінці покликання до материнства. Материнство прагнуть замінити – кар’єрним зростанням на роботі, культом тілесного здоров’я і краси, споживацьким ставленням до життя, бажанням пожити для себе. Але Бог відводить жінці особливу роль. Він довірив їй місію материнства, котре є її істиним покликанням. Господь створив нас вільними і вибір за кожною жінкою, але ніщо не здатне дарувати жінці більшої радості ніж материнство. Я, як психолог, можу сказати, що у материнстві жінка набуває повноти своєї особистості, адже розкривається її жіночність та здатність до любові, самопожертви. Важливим фактором також є соціальна самопрезентація жінки. У очах оточуючих і у своїх власних очах жінка – мама проявляє свою повноцінність – вона здатна народити дитину, бути мамою, вона отримує нову роль і займає своє місце по праву у родині, у суспільстві. Отож бути мамою це чудово і корисно для психологічного здоров’я жінки!.
Материнство – це складний феномен. На сьогодні психологія багато зробила, щоб дослідити становлення материнської сфери жінки якомога краще. І виявляється, гарна мама виховується з дитинства. Англійський психоаналітик, психіатр і педіатр Дональд Віннікот стверджує, що здібність жінки «бути достатньо хорошою матір’ю » закладається у перші роки життя дитини. Покликання до материнства психологічно формується на основі відносин з власною мамою, у рольовій грі, у взаємодії з іншими маленькими дітками в дитинстві, а також під час уже власної вагітності і материнства. Китайці мають з цього приводу прислів’я : «Дівчинка лише тоді стане гарною мамою, якщо буде любити свою майбутню дитинку з дитинства. »
Щоб зрозуміти як психологічно формується покликання до материнства у жінки, я зупинюсь на цих важливих етапах більш детально. Ця інформація буде корисна і для батьків. Адже я багато говоритиму як виховувати дівчинку щоб у неї склалось позитивне ставлення до материнства, а у хлопчика – до батьківства.
Перший важливий період у формуванні материнської сфери – це взаємодія з власною матір’ю. Цей етап починається дуже рано – з внутрішньоутробного розвитку і триває практично все життя. Але ключовим є період немовляти. Саме під час першого року життя дитини формуються базові основи особистості і ставлення до світу. У дитини так би мовити виробляється несвідома психологічна довіра або недовіра до світу. Тут важливо дати відповідь на такі питання:
· Чи брала мама участь у емоційному житті дитини? Тобто, чи відгукувалась на її потреби у ласці, любові, чи брала часто свою дитинку на руки, співала їй колискових тощо. Емоційне спілкування немовлятка і мами відбувається також під час грудного вигодовування. Всім мамам як психолог, рекомендую – годувати дитину грудьми. Це дуже корисно і потрібно як для дитинки, так і для мами.
Чи, можливо, жінка була сконцентрована на собі і лише на обслуговуванні дитини. Можлива, така ситуація, що мама поряд фізично, але душею – емоційно відсутня. Наприклад, жінка могла переживати втрату когось з рідних, і бути пригніченою. Або ситуація, коли жінка має складні пологові травми і сконцентрована на болю, хоча візуально виконує всі свої материнські функції.
Ще одна серйозна проблема – це ранній вихід мами на роботу. У такому випадку жінка не встигає вповні установити такий емоційний контакт.
· Чи бачила і відчувала дівчинка щастя своєї неньки від материнства? Чи не дай Боже для мами це була важка і обтяжлива справа?
· Наскільки мама і дитина були прив’язні одне до одного у ранньому дитинстві? До 3х місяцв лиш адаптація дитини. Чи встигли встановити контакт?
· Чи позитивно була сприйнята стать дівчинки? Бо часто буває так. Що у родині дуже чекають хлопчика, і коли народжується дівчинка її емоційно ігнорують. І дівчинка психологічно росте як хлопчик.
Всі ці психологічні аспекти дають дівчинці з дитинства базові відчуття цінності самої себе. У дитини формується відповідь на питання. «Діти ? Це добре чи погано? »
Не варто також забувати, що допогти дитині сформувати позитивне ставлення до материнства можуть також і замісники материнської функції – бабусі, тітки та інші люди, що перебуватимуть у тісному емоційному контакті з дитиною.
Етап ігрової рольової діяльності дитини
Це час коли маленька дівчинка починає бавитись у ляльки і бере на себе функцію мами. Надзвичайно цікавий період. Поспостерігайте за своїми дітьми. Діти точно так ставляться до своїх ляльок – як батьки до них. Вони проектують всі почуття, що відчувають відносно себе на свої іграшки. Ідеальною іграшкою у віці від 3 до 5 років для дитини буде – пупсик – прототип немовлятка. Ні в якому разі це не мають бути ляльки – як дорослі жінки (типу Барбі, Сінді ). Дитина асоціює себе з іграшкою. Це окрема тема. Але дитина такого віку має не обслуговувати ляльку, а саме няньчити її. У грі дитина тренує, відтворює всі операції як мама. Бавитись у ляльки добре і для хлопчика, він теж грає роль Я – БАТЬКО. Це необхідно для його розвитку. . Дозволяйте дітям якомога більше бавитись у іграшки. Хай вони не крадуть у себе дитинство, комп’ютерними іграми і телевізором. Бавтесь із ними, запрошуйте у гості однолітків. Адже саме у грі як хлопчик , так і дівчинка обігрують у своєму маленькому світі те, що спостерігають у світі дорослих.
Етап няньки
Дитина прагне доглядати за справжньою дитиною. Цей етап починається десь з 4-5 років і закінчується статевим дозріванням. Його пік – з 6 до 10 років. Саме у цьому віці діти,як правило, дуже хочуть мати сестричку чи братика. Якщо на цьому етапі дитина не мала досвіду няньчити дитину, то потім у неї залишається страх перед маленькими дітьми. Цей етап однаково впливає як і на формування материнства у дівчаток, так і на формування почуття батьківства у хлопчиків. ЧаСТКовим виходом з цієї ситуації може бути участь у догляді за дитиною родичів. Інший варіант. Дитина може зрелізувати свою психологічну потребу в опіці – доглядаючи за домашньою тваринкою, квітами. У такому віці – це не примхи дитини, а її важлива психологічна потреба.
Ще один із ключових моментів, що мають вплив на формування материнства – це період розділення материнської і статевої сфери. Він припадає на підлітковий вік . Інтереси дитини у цей час змінюються на користь спілкування зі своїми однолітками, дитину хвилюють питання статевого дозрівання. В цьому віці не варто примусово без згоди підлітка навантажувати його доглядом за малечею . Потрібно поважати інтереси і думку дитини, що подорослішала. В іншому випадку у підлітка може сформуватись стереотип, що дитина – це зайве навантаження і небажана перешкода у житті. Задача батьків у цьому віці задовольнити інформаційний голод підлітка у питаннях статевого дозрівання. І найголовніше розділити радість дорослішання своєї доньки чи сина . Це сформує у дитини позитивне ставлення до себе і до природніх змін у організмі – і до майбутнього інтимного життя, вагітності, народження дитини. Слід формувати такі стосунки зі своїми дітьми, щоб вони, в першу чергу, йшли до вас з усіма своїми питаннями.
Дитина потребує знань не тільки щодо тих процесів, які відбуваються у власному організмі. Допомагаючи дитині пізнати особливості протікання процесів дозрівання жіночого та чоловічого організму, батьки формують у дитини культуру сприйняття, як своєї, так і протилежної статі. Розуміння та повага до внутрішніх психофізичних процесів людини, носія конкретної статі, дозволить в майбутньому уникнути брезгливого, опошленого сприйняття природних, і таких необхідних процесів життєдіяльності людського організму.
Мама у щирій розмові має допомогти дівчинці розкрити чарівність материнства, познайомити її з даром плідності, який жінці дарований самим Богом.
Одне із найважливіших факторів на цьому періоді – це ставлення батька до її мами. Тобто, стосунки батьків. Вони закладаютьпсихологічну модель взаємодії із протилежною статтю. Вони важливі завжди . але на цьому етапі – особливо.
Варто пам’ятати, що гармонійна любляча пара , має більше шансів виховати Гармонійну Дитину, сповнену Любові.
